Не завязни в том болоте
Трудностей, проблем, грехов,
Не доплатят на работе -
Мир не мил, и жизнь - не то.
Неувязки отношений,
Всё вообще пошло не так,
Как хотелось. Столько трений
О какой-нибудь пустяк!
Не увязни во всем этом -
Тебя небо уже ждёт,
Можешь и не быть поэтом
И не знать при этом нот,
Только помни о законе -
Просветляются мозги:
В небо голову уронишь
И уже свободен ты!
Не должник ты в том болоте
Куковать свой краткий век,
Мои мысли, вы живёте
Там, где счастлив человек!
И пусть катится в забвенье
Притяжение земли!
Крылья духа, вы в пареньи
На высотах красоты!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
