Что наша жизнь, цветок полевой, дунет, ветер и нет его, что наша жизнь зеленная и
нежная трава, вылезшая из снега, тающего в начале апреля, солнце пригреет
жаркими знойными лучами и обожжет эту нежную траву, и она увянет, пожелтеет
усохнет, и нет её. Что наша жизнь родник воды живой камень перекроет этот
родник, и нет жизни нашей. Что наша жизнь Суета – сует кругом одна суета.
Все люди в этом мире суетятся и бегут, кто – то хотят к чуму – то стремится, кто – то
хочет новый дом, кто – то новую машину, работу, денег много. Но они этого не
понимают что им этого и не надо совсем не надо. А им надо душевный покой, смысл
жизни найти им надо. А у кого его найти смысл жизни их суетливый. Они не знают
кому им идти, кому стремится, чего хотят, им бы остановится и посмотреть куда
они идут к чему они стремятся. Им бы к Господу всем сердцем стремится. Господь
как счастлива я, что ты есть у меня.
15.04.2013.г
Лена Куликова
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
