Когда мне надоедает праздное бытиё, когда я устаю от собственной ничтожности и беспомощности, я берусь за перо.
Придумаю для начала небольшой мирок, окружу его крохотной вселенной. Затем, зажгу солнце с луной и рассыплю по небу миллионы звёзд.
Обращу свой взгляд на землю… она пока ещё безвидна и пуста; сотворю на ней горы, леса, моря и реки. Сделаю её прекрасной и пригодной для жизни. А после, населю её столь же прекрасными жителями: наполню моря рыбами, леса зверьём, а небо птицами. И скажу тихо сам себе, что это хорошо…
Сотворю по образу и подобию своему человека, который, так же как и я будет уметь: радоваться и плакать, любить и ненавидеть, созидать и разрушать. И дам человеку власть над этим миром и над самим собой, дабы плодиться и размножаться и творить дела великие. И пойдут его дела так же далеко, как и мои.
После сего, отойду в сторону, и буду смотреть, как растут дети мои и как чудесны дела их.
Лишь изредка я буду простирать к ним свою руку, дабы помочь.
Наконец, когда в том мире, в котором живу я, взойдет солнце, и праздные дела вновь увлекут меня в Адище города, я буду вспоминать мой, существующий только на бумаге, мир. И это будет греть мне сердце.
А вечером, придя домой, я вновь стану Богом, и буду дальше писать Придуманную историю, Придуманного мира, моих Божественных грёз.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
