Мне кажется, мы все летим... Летим в необъятном космосе, необъятном просторе и, как маленькие муравьишки, пытаемся доказать себе, что мы мудры. Чтобы убедить себя, что мы самостоятельны от остального космоса и абсолютно умны; чтобы показать что знаем, что произошли от деревяшки, которую держим теперь в музее, чтобы все нарождающиеся муравьишки могли посмотреть на нее и сразу решить для себя вопрос собственного происхождения.
А потом, кто-то, неожиданно для всего муравейника, может наступить на него и лишить его жизни...
Вот только, что в таком случае делать с теорией происхождения?.. Кто наступил на муравейник, если муравьи произошли от палки, которая лежит в музее?..
Человек- это не замкнутый круг, вне которого не существует ничего. Это лишь одно из звеньев цепи.. Цепи, которая уходит за облака...
Оля Акимцева,
Москва, Россия
пишу.
в 2004 году вышла книга "Ванька" в издательстве "Библия для всех"
ура!!! вышла моя вторая книга!!!! "Секреты маленькой принцессы" изд-во "Росмэн"
покупайте, пишие отклики!!!!
мои контакты:
oakim(at)mail(dot)ru
Прочитано 9028 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 3,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
