Ты создал мир, чтоб людям дать его.
Ты сотворил все дивно, совершенно.
Но не учел быть может одного,
Что может славное, красивое стать скверным.
Но впрочем, нет. Ты знал все наперед,
Когда и что, и почему случится,
И будет свет иль темнота придет,
И сможет ли добро сквозь зло пробиться.
Ты знал о каждом прежде, чем творил,
Когда задумал только мирозданье.
И каждого еще тогда любил,
Закладывая жизни основанье.
Ты знал предательство, но видел и добро,
Ты знал, что будет ревность, подлость, зависть,
Но говорил: любовь сильней, чем зло,
Она поможет все грехи оставить.
Вложил Ты в сердце веру и любовь,
Проводишь милостью Своей сквозь испытанья,
Тебе я удивляюсь вновь и вновь,
Прошу быть ближе, глубины познанья.
В Тебе начало и в Тебе конец,
Мой Бог, Создатель мира, Святый Боже.
Дай, Бог, пройти и получить венец,
Пути нет лучше, цели нет дороже.
Прочитано 5634 раза. Голосов 10. Средняя оценка: 4,9
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
